ЄРИКЕЄВ (Єрикей) Ахмед Фазилович

ЄРИКЕ́ЄВ (Єрикей) Ахмед Фазилович

• ЄРИКЕЄВ (Єрикей) Ахмед Фазилович

[1(14).XII 1902, с. Улькунди, тепер Дуванського р-ну Башк. АРСР — 15.ІХ 1967, Москва]

- татар. рад. поет. Член КПРС з 1942. Закінчив 1930 Ін-т журналістики (Москва). В 1945 — 50 — голова СП Тат. АРСР. Учасник Великої Вітчизн. війни. Провідні мотиви творчості — велич ленінських ідей, любов до Батьківщини, дружба народів [вірші "Батьківщина" (1938), "Народу російському привіт" (1947), "Татарстан", "З Леніним у серці", "Росія" (усі — 1956), "Казань" (1965) та ін.]. Є. — один з творців масової рад. пісні. На його вірші написано понад 300 пісень і романсів, зокрема в роки Великої Вітчизн. війни популярними були "Партизанка", "Комсомолка Гульсара", "Хлопці і дівчата" (усі — 1938), "Черемха" (1942), "Чекаю на тебе" (1944) та ін. Писав для дітей. Україні присвятив вірші "Я був розстріляний під Полтавою" (1942), "Повернення" (1943), "Україна" (1954). Окремі поезії Є. переклали А. Кацнельсон, Л. Забашта, В. Чубенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я, а. 1. К., 1967; Другові. В кн.: Сузір'я, 8. 6. К., 1972; [Вірші]. В кн.: Світи мені, Чулпан-зоря. Дніпропетровськ, 1984; Рос. перекл. — Избранное. М., 1982; Стихотворения. М., 1988.

Р. К. Ганієва.