ІВАНЧЕНКО

ІВА́НЧЕНКО

• ІВАНЧЕНКО

(справж. прізв. — Іванова) Раїса Петрівна (30.XI 1934, м. Гуляйполе, тепер Запоріз обл.)

- укр. рад. письменниця, канд. істор. наук з 1967. Член КПРС з 1966. Закінчила 1957 Київ. ун-т. Була на журналіст. роботі, з 1967 викладає в Київ. ун-ті. Друкується з 1957. Істор. повість "Передчуття весни" (1970) та роман "Клятва" (1971) — про життя і творчість М. Драгоманова. Збірки повістей і оповідань "Любити не просто" (1976) і "Не розминись із собою" (1980) присвячені морально-етич. проблемам сучасності. Своєрідною трилогією про Київ. Русь, її міжнар. зв'язки є романи "Гнів Перуна" (1982), "Золоті стремена" (1984) та "Зрада, або Як стати володарем" (1988). З їхніх сторінок постають образи видатних державців Діра і Аскольда, Рюрика, Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького, Олександра Невського, відомих мислителів Нестора Літописця, Іларіона, Кирила і Мефодія та ін. Твори І. приваблюють не тільки багатим істор. фактажем, розкриттям соціально-політ. аспектів епохи, а й морально-психол. мотивацією дій і вчинків персонажів, роздумами про роль влади і владності, свідомості й слова у суспільстві, про трагедію і велич людини, яка стоїть перед вибором між добром і злом, егоїзмом і самозреченістю, обов'язком і бажанням. Своїми творами письменниця утверджує людяність, гуманізм, допомагає усвідомити день сьогоднішній як шлях з минулого в майбутнє. Автор монографії "М. П. Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України в 2-й половині 19 ст." (1971) та ін. наук. праць. Окремі твори І. перекладено рос. і вірм. мовами. Портрет с. 291.

Тв.: Клятва. К., 1985; Рос. перекл. — Любить не просто. М., 1981; Гнев Перуна. М., 1986.

Літ.: Малиновська М. Реставруючи хроніку одного життєпису. "Дніпро", 1970, № 12; Смирнов А. Книга о прогрессивном украинском деятеле. "Радуга", 1972, № 9; Орлик П., Мисюра Ф. Золоті стремена волі. "Жовтень", 1982, № 6: Орлик П., Мисюра Ф. Біля джерел історії. "Вітчизна", 1983, № 3; Кулаковський В. Дух людяності. "Дніпро", 1983, № 4; Юдин В. Истории немеркнущие строки. "Радуга", 1988, № 6; Кирилюк Є. П. [та ін.]. В оцінці діячів минулого головне — компетентність. "Літературна Україна", 1988, 4 серпня; Кулаковський В. Б'ють джерела пам'яті... "Київ", 1989, № 3.

І. Г. Турбай.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Іванченко — Іва́нченко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови