ІЗМАЙЛОВ Олександр Олексійович

ІЗМА́ЙЛОВ Олександр Олексійович

• ІЗМАЙЛОВ Олександр Олексійович

[псевд. — А. Смоленський, Аякс, Стрельбицький та ін.; 26.VIII (7.ІХ) 1873, Петербург — 10.III 1921, Петроград]

- рос. письменник, критик. Закінчив 1897 Петерб. духовну академію. Автор зб. "Вірші" (1905), оповідань і повістей (збірки "Чорний ворон", 1901; "Риб'яче слово" і "В бурсі", обидві — 1903; "Осені мертвої квіти спізнілі", 1905), роману "Ураган" (1909), літ. пародій, шаржів (зб. "Криве дзеркало", 1908). І. належать крит. розвідки про творчість Л. Толстого, О. Купріна, Л. Андрєєва та ін. (кн. "Літературний Олімп", 1911), біогр. нарис "Чехов. 1860 — 1904" (1916). Написав ст. "Дві легенди (Лев Толстой і Григорій Сковорода)" (1907).

Тв.: [Твори]. В кн.: Русская стихотворная пародия. (XVIII — начало XX в.). Л., 1960.

Літ.: Бажинов І. Толстой і Сковорода. В кн.: Лев Толстой у дослідженнях радянських літературознавців. К., 1978.

В. Я. Звиняцковський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me