ІШМУРАТ Різа

ІШМУРА́Т Різа

• ІШМУРАТ Різа

(справж. — Ішмуратов Різа Фухрутдінович; 1.XI 1903, с. Бадряш, тепер Янаульського р-ну Башк. АРСР)

- татар. рад. драматург. Член КПРС з 1927. Закінчив 1930 Татар. театр. технікум (Казань), навчався на Вищих курсах мистецтвознавства Ін-ту історії мистецтв (Ленінград). Учасник Великої Вітчизн. війни, був заст. редактора газ. "За честь Родины" 1-го Укр. фронту. Автор сатир. комедій "У царстві сну", "Липовий філософ" (обидві — 1926). П'єси "За десять років" (1927), "Пожежа" (1929), "Славетна епоха" (1930), "Гюльзада" (1939) — про становлення соціалістичного ладу, формування колективістської моралі тощо. Одна з кращих п'єс воєнних років "Повернення" (1942) досі йде у багатьох театрах Башкирії. Драму "Безсмертна пісня" (1955) присвятив М. Джалілю. Одним з героїв драми "їх було четверо" (1962, про мужність рад. моряків) є українець П. Поплавський. В істор.-революц. драмі "Бурі назустріч" (1964) постає образ молодого Леніна. 1983 вийшла зб. п'єс І. "Ліра моя". Написав докум. повість "Співають жайворонки" (1982), автобіографічні книжки "Стежки життя" (1987), "Мої друзі і наставники" (1988). Переклав драму "Украдене щастя" І. Франка та п'єсу "Не називаючи прізвищ" В. Минка.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Пьесы. Казань, 1956; Буре навстречу. М., 1977.

Р. К. Ганієва.