АБРАМОВИЧ Дмитро Іванович

АБРАМО́ВИЧ Дмитро Іванович

• АБРАМОВИЧ Дмитро Іванович

[26.VII (7.VIII) 1873, містечко Гулевичі Луцького пов. Волин. губ. — 4.III 1955, Вільнюс] — рос. рад. історик л-ри й мови, чл.-кор. АН СРСР з 1921. Закінчив 1897 Петерб. духовну академію. В 1939 — 41 працював у Смолен. пед. ін-ті, після Великої Вітчизн. війни — у Вільнюс. ун-ті. Досліджував л-ру сх. слов'ян від часів Київ. Русі до 19 ст. Вивчав історію укр. л-ри, російсько-укр. літ. взаємозв'язки кінця 16 — поч. 17 ст., діяльність Димитрія Туптала, зокрема літописні джерела його "Книги житій святих" та її зв'язок з Четьями-Мінеями, "Книгою степенною" тощо. Працював над істор. хрестоматією укр. мови, готував до видання київські "Глаголичні листки". Гол. праці: "До питання про джерела Несторового „Житія преп. Феодосія Печерського"" (1898), "До питання про обсяг і характер літературної діяльності Нестора-літописця" (1902), фундамент. дослідження "Києво-Печерський патерик" (1902), рецензію на яке написав І. Франко (див. Франко І. Зібрання творів, т. 34. К., 1981). А. належать перші дослідження про Ісайю Кам'янчанина.

■ Літ.: Берков П. Н. Хронологический список печатных работ члена-кор. АН СССР Д. И. Абрамовича (1873 — 1955) и литературы о нем. "Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы (Пушкинский дом) АН СССР", 1956, т. 12.

В. П. Колосова.