АВРАМЧИК Микола Якович

АВРА́МЧИК Микола Якович

• АВРАМЧИК Микола Якович

(14.I 1920, с. Пльоси, тепер Бобруйського р-ну Могильов. обл.)

- білорус. рад. поет. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1949 Білорус. ун-т (Мінськ). Після війни працював на відбудові Донбасу. У збірках "Передній край" (1949), "Дорогами дружби" (1952), "Зустріч колишніх коногонів" (1963), "Університетське містечко" (1967), "Оглядини" (1969), "Прозріння" (1973), "Родовища" (1976), романі "У підземеллі" (1983) та ін. відображено воєнне лихоліття, студентську молодість, працю рад. людей. Укр. темі присвячені вірші "Легенда про золоту землю", "Дерево дружби", "Зустріч з матерями краснодонців", "Донбас", "Зустріч з Довженком" та ін. Переклав окремі твори Т. Шевченка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, А. Малишка, Л. Первомайського, М. Нагнибіди, М. Стельмаха, Д. Павличка, С. Олійника, М. Упеника та ін. Окремі вірші А. укр. мовою переклали І. Гончаренко, Н. Кащук, П. Ключина, В. Лагода, Т. Масенко, О. Ющенко та ін. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1957).

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Пісні з Білорусі. К., 1957; [Вірші]. В кн.: Білоруська радянська поезія. Антологія, т. 2. К., 1971.

В. Я. Буран.