АГИРБІЧАНУ (Agârbiceanu) Іон

АГИРБІЧА́НУ (Agârbiceanu) Іон

• АГИРБІЧАНУ (Agârbiceanu) Іон

(12.IX 1882, с. Ченаде, пов. Алба — 28.V 1963, Клуж)

- рум. письменник, почесний член Рум. академії з 1955. Закінчив 1904 теол. ф-т Будапешт. ун-ту. Поєднував письменницьку діяльність з церковною, що позначилося на моралізатор. та загальногуманістич. тенденціях багатьох його новел, повістей і романів 20 — 30-х pp. А. відобразив соціальні проблеми трансільванського села, побут шахтарів, жителів містечок (роман "Архангели", 1914); торкався філос.-моральних питань боротьби двох начал у природі людини — плоті і духу (романи "Закон тіла", 1926; "Закон розуму", 1927); критикував бурж. суспільство (роман "Сектанти", 1938). Твори А. 40 — 60-х pp. — своєрідний літопис міськ. життя на фоні сусп.-істор. потрясінь 20 ст. (романи "Панночка Ганна", 1942; "Часи і люди", 1944; "Вовкулака", вид. 1969). Писав про становище циган у Румунії (роман "Фараони", 1961). У 1928 в журн. "Transilvania" ("Трансільванія") опубл. спогади про своє перебування 1917 на Україні, побут і звичаї укр. селян.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Избранное. М., 1981.

С. В. Семчинський.