АГ'ЄЙ, Аг'єя

АГ'Є́Й, Аг'єя

• АГ'ЄЙ, Аг'єя

(справж. — Саччідананд Гірананд Ватсьяян; 7.III 1911, с. Касія, біля м. Деорія, штат Біхар)

- інд. письменник. Пише мовою гінді. Зачинатель (1943) відомого в інд. л-рі напряму прайогвад (експерименталізм), який став основою розвитку різних течій в інд. поезії 50 — 80-х pp. Автор поетич. збірок "Убитий вісник" (1933), "Думка" (1942), "Досить" (1946), "Мить на зеленій траві" (1949), "Шалений мисливець" (1954), "О ти, сповнена світла страждання!" (1959), "Золотаві водорості" (1966), "Під могутнім деревом" (1977) та ін.; романів "Шекхар, одне життя" (т. 1 — 2, 1940 — 44), "Острови на ріці" (1952), "Чужі" (1970), збірок оповідань. У творах А. спостерігається прагнення осмислити світ не лише за допомогою традиційного ототожнення природи і людини, а й через сусп. зв'язки, через особистісні проблеми. Укр. мовою окремі твори А. переклав Ю. Покальчук.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. "Всесвіт", 1976, № 11; Щодня. В кн.: Оповідання письменників Індії. К., 1981.

Літ.: Эминова С. М. Некоторые вопросы творчества Агьея. В кн.: Литература народов Востока. М., 1970; Сенкевич А. Н. Человек и природа в лирике Агьея. В кн.: Художественные направлення в индийской литературе XX века. М., 1977.

Ю. В. Покальчук.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me