АДАМОВИЧ Алесь

АДАМО́ВИЧ Алесь

• АДАМОВИЧ Алесь

(Олександр Михайлович; 3.IX 1927, с. Конюхи, тепер Копильського р-ну Мін. обл.)

- білорус. рад. письменник, літературознавець, критик і публіцист, чл.-кор. АН БРСР з 1980. Учасник партиз. руху в Білорусії в роки Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1950 Білорус. ун-т (Мінськ). З 1976 — зав. сектором літ. взаємозв'язків Ін-ту л-ри ім. Янки Купали АН БРСР, з 1987 — директор Всесоюз. НДІ кіномист-ва (Москва). Пише білорус. і рос. мовами. Роман-дилогія "Партизани" (ч. 1 — "Війна під стріхами", 1960, ч. 2 — "Сини вирушають на бій", 1964), "Хатинська повість" (1972; за мотивами повісті — фільм "Іди і дивись", 1985), "Карателі" (1980) та ін. — про трагічні події Великої Вітчизняної війни, партиз. рух у Білорусії. Один з авторів кн. "Я з вогняного села" (разом з Я. Брилем і В. Колесником, 1975), де зібрано свідчення людей, які випадково врятувалися, коли гітлерівці знищували білорус. села разом з їхніми жителями. "Блокадна книга" (1977 — 81, у співавт. з Д. Граніним) побудована на спогадах ленінградців, які пережили блокаду, та на докум. матеріалах періоду Великої Вітчизн. війни. Складним проблемам сучас. світу, нового мислення в ядерну епоху, збереження життя на Землі присвячена повість "Остання пастораль" (1987). А. — автор літературознавчих і критичних праць "Шлях до майстерності" (1958), "Білоруський роман" (1961), "Становлення жанру" (1964), "Горизонти білоруської прози" (1974), "Здалека і зблизька" (1976), "Література, ми і час" (1979), "Про сучасну воєнну прозу" (1981), "Немає важливішого" (1985), "Вибери — життя" (1986) та ін. Укр. мовою окремі твори А. переклали Г. Ігнатенко, М. Львович.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. Минск. 1981 — 83; Укр. перекл. — Хатинська повість. К., 1974; Я з вогняного села. К., 1977 [у співавт.].

■ Літ.: Новиченко Л. Работы белорусского критика. "Вопросы литературы", 1959, № 11.

В. Я. Буран.