АЗАДОВСЬКИЙ Марко Костянтинович

АЗАДО́ВСЬКИЙ Марко Костянтинович

• АЗАДОВСЬКИЙ Марко Костянтинович

[6 (18).XII 1888, Іркутськ — 24.XI 1954, Ленінград]

- рос. рад. фольклорист, літературознавець і етнограф. Закінчив 1913 Петерб. ун-т. З 1930 працював у Ленінграді в Ін-ті історії мистецтв, згодом керував фольклор. сектором Ін-ту рос. л-ри АН СРСР (Пушкінський дім), викладав у Ленінгр. ун-ті (з 1934). Досліджував фольклор, побут, історію Сибіру. Осн. праці: "Історія російської фольклористики" (т. 1 — 2, опубл. 1958 — 63; тут А. розглянув і питання розвитку укр. дожовтневої фольклористики, діяльність М. Цертелєва, М. Максимовича, І. Срезневського, М. Драгоманова, М. Сумцова та ін.), "Російська казка" (т. 1 — 2, 1932), "Фольклористика в СРСР за п'ятнадцять років. 1918 — 1933" (1934), "Література і фольклор" (1938), "Загублені і втрачені твори декабристів" (1954) тощо. Уклав збірник "Народні казки про бога, святих і попів. Російські, білоруські та українські" (опубл. 1963).

Тв.: Статьи о литературе и фольклоре. М. — Л., 1960; Из писем М. К. Азадовского. В кн.: Из истории русской фольклористики. Л., 1981.

М. М. Плісецький.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me