АЛІШ Абдулла

АЛІ́Ш Абдулла

• АЛІШ Абдулла

(справж. — Алішев Абдулла Барійович; 15.IX 1908, с. Куюки тепер Лаїшевського р-ну Татар. АРСР — 25.VIII 1944, Берлін)

- татар. рад. письменник. Закінчив 1941 Казан. пед. ін-т. Учасник Великої Вітчизн. війни. У жовтні 1941 потрапив у полон. Перебував у концтаборі. Соратник М. Джаліля по антифашист. підпільній орг-ції. До останніх днів писав патріотичні вірші. Страчений фашистами. Писав переважно для дітей. Автор збірок оповідань "Хвилі" (1934), "Клятва" (1935), "Мамині казки" (1940), збірок віршів "Разом з Ільгізом", "Мій брат" (обидві — 1940), п'єс "Сусіди" (1934), "Зірка" (1935), "Маленький в'язень" (1941). У 1936 відвідав Україну. Піонерському рухові на Україні присвятив нариси "Роковина чудового палацу", "Майбутні інженери", "Серед друзів".

Р. К. Ганієва.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me