АЛЬДИНИ

АЛЬДИ́НИ

• АЛЬДИНИ

, альди — видання відомих венеціанських друкарів Мануціїв 15 — 16 ст. Назва походить від імені засновника друкарні Альда Мануція Старшого (1449 — 1515). Загальна кількість А. — 1105 видань, у т. ч. 64 перевидання. Це переважно твори класиків античної л-ри і гуманістів епохи Відродження. Для А. характерний невеликий формат, видавнича обкладинка (тиснена золотом шкіра), видавнича марка (дельфін, що обвиває якір). У своїх виданнях Альд Мануцій уперше запровадив курсив, розробив систему розділових знаків. В СРСР зібрання А. є в Держ. б-ці СРСР ім. В. І. Леніна (Москва), Держ. публічній б-ці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград), ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР, Львів. наук. б-ці ім. В. Стефаника АН УРСР.

Літ.: Лазурский В. В. Альд и альдины. М., 1977.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me