АЛЬОШИН, Самуїл Йосифович

АЛЬО́ШИН, Самуїл Йосифович

• АЛЬОШИН, Самуїл Йосифович

[справж. — Котляр; 8 (21).VII 1913, м. Замбрув, тепер ПНР]

- рос. рад. драматург, канд. тех. наук з 1946. Закінчив 1935 Військ. академію моторизації і механізації Червоної Армії (Москва). Автор п'єс "Директор" (1950), "Одна" (1956), "Все залишається людям" (1959; укр. перекл. Ю. Буряківського), "Точка опори" (1960), "Дипломат" (1967), "Кущ горобини" (1970), "Її превосходительство" (1972), "Проблема" (1975), "Тема з варіаціями" (1979), "Вісімнадцятий верблюд" (1982) та ін., у яких порушує проблеми обов'язку, високих людських стосунків. П'єси "Гоголь" (1952), "Дон Жуан" (1960), "Людина із Стратфорда" ("Шекспір", 1964), "Ксантіппа і цей, як його..." ("Сократ", 1983) та ін. — історико-біогр. змісту. Вистави за п'єсами А. йшли в театрах Києва, Харкова, Львова, Миколаєва, Тернополя, ін. міст України.

Тв.: Пьесы. Беседы о театре. М., 1984; Укр. перекл. — Все залишається людям. К., 1961.

Літ.: Кучеренко Г. Драматург, п'єса і театр. "Мистецтво", 1967, № 4.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me