АНДРІЧІК (Andričík) Юрай

А́НДРІЧІК (Andričík) Юрай

• АНДРІЧІК (Andričík) Юрай

(28.IV 1937, с. Бежовці, Східно-Словацька обл.)

- словац. поет, перекладач. Закінчив 1960 Праз. ін-т рос. мови і л-ри. Автор збірок "Прихід на землю" (1970), "Глухі приголосні" (1973), "Гризовиська" (1985), в яких переважає сільська тематика; оповідань для дітей "Пломінець" (1976), "Шлях за сонцем" (1986) та ін. Пропагандист укр. л-ри. Як перекладач узяв участь в поетичних антологіях "Вірші проти смерті", "Чистими руками" (обидві — 1980), "Антологія радянської поезії 20 століття" (1981), "Під спільним небом", "Серце як сонце" (обидві — 1983). В перекладах А. вийшли романи "У нас в гуртожитку" Д. Ткача (1975), "Прапороносці" (1976) і "Берег любові" (1978) О. Гончара, повість "Камінна душа" Г. Хоткевича (1981), книги поезій М. Рильського ("Бабине літо", 1979), Б. Олійника ("Заклинання вогню", 1982), В. Коротича ("Дзеркало", 1983, у співавт.), творів Є. Гуцала ("Сутінки", 1974), В. Стефаника ("Новина", 1976), В. О. Шевчука ("Жовте листя в липні", 1977), Григора Тютюнника ("Пізнього вечора", 1979), М. Коцюбинського ("Тіні забутих предків", 1981), О. Довженка ("Зачарована Десна", 1984), В. Нестайка ("Пригоди журавлика", 1984). Укр. мовою окремі твори А. переклав І. Чендей.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Пломінець. Казки. К., 1984.

В. К. Митник.