АПХАЇДЗЕ Шалва Миколайович

АПХАЇ́ДЗЕ Шалва Миколайович

• АПХАЇДЗЕ Шалва Миколайович

[20.VII (1.VIII) 1894, с. Дзукнурі, тепер у складі Ткібульської міської Ради — 19.II 1968, Тбілісі]

- груз. рад. поет і літературознавець. Член КПРС з 1945. Закінчив 1917 Петерб. ун-т. Був членом групи груз. символістів "Голубі роги". Автор збірок "Вірші" (1941, 1945, 1949, 1954), "Весняні світанки" (1963), "Мцхетська блакить" (1967) та ін., книжок "Критичні статті" (1959), "Люди і книги" (1967), "Статті та спогади" (1969), монографій "Акакій Хорава" (1949), "Веріко Анджапарідзе" (1956) та ін. Перекладав твори М. Горького, Д. Фурманова та ін. Переклав окремі вірші Т. Шевченка ("Чи ми ще зійдемося знову?..", "Закувала зозуленька...", "Бували войни й військовії свари..."), Лесі Українки ("Мріє, не зрадь!..", "Веселий пан", "Пан народовець" та ін.), П. Тичини ("Цвіт в моєму серці...", триптих "Листи до поета", "Я утверждаюсь"), П. Воронька ("Листівочка", "Мої друзі" та ін.). Укр. мовою твори А. публікувалися в перекладі М. Бажана, В. Вільного, З. Гончарука.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу. Антологія, т. 2. К., 1961; Рос. перекл. — Избранное. Тбилиси, 1960; Стихи. Тбилиси, 1976.

О. П. Синиченко.