АХАВНІ

АХАВНІ́

• АХАВНІ

(справж. — Григорян Ахавні Аршаківна; 15.VII 1911, с. Тайлар, побл. м. Карса, тепер Туреччина)

- вірм. рад. письменниця. Член КПРС з 1941. З 1918 живе у Вірменії. Закінчила 1930 Ленінакан. пед. технікум. Автор збірок віршів "Лірика полів" (1930), "Пісні війни" (1941), "Єреванські пісні" (1951), "Захід" (1962), романів "Ширак" (кн. 1 — 2, 1954 — 63) — про соціальні й політ. зрушення у вірм. селі в дореволюц. і пореволюц. роки, "Доброго ранку, Арег" (1980), зб. "Завжди манливі голоси" (1983), куди увійшли повість, оповідання, вірші та спогади. Переклала деякі твори П. Тичини ("Чуття єдиної родини", "Ми йдемо на бій", "Київ" та ін.), П. Усенка ("Весняне", "Де сосна та явори...", "Лист" та ін.), Н. Забіли ("Я хочу, щоб у парках квітли квіти..."), М. Пригари ("Москва", "Перша п'ятирічка", "На збори"), І. Гончаренка ("То не я стояла, мамо"), С. Голованівського ("Марія", "Клени", "Голуб") та ін. укр. поетів. Написала вірш "Україні" (1945), статтю про Лесю Українку "Свій зоряний шлях прийдешнім поколінням" (1971). Укр. мовою окремі твори А. переклали С. Калустянц, Д. Білоус.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Ширак. К., 1957.

С. Г. Амірян.