Алжірська література

Алжі́рська література

• Алжірська література

- література алжір. народу. Розвивається араб., кабіл. і франц. мовами. Велике значення для її розвитку мала усна нар. творчість. Період становлення л-ри араб.ькою і кабільською мовами — 16 — 18 ст. Відомі письменники 19 ст.: Абд аль-Кадір аль-Маджауї, Мухаммед Бен-Шенеб, Абд аль-Халім Бен-Смайя, Мухаммед ас-Саїд аз Захірі, найзначніший кабільський поет — Сі Моханд. У 20 ст. розгорнули діяльність просвітителі Абу аль-Якдан, Башір Брахімі, Мулуд аль-Хафіді, поети Мухаммед аль-Лаккані, Мухаммед ас-Саїд, Муфтія Закарія (автор тексту нац. гімну) та ін. Після 2-ї світової війни актуальні соціальні проблеми в своїх творах порушують поети Абу аль-Касим Саадалла (цикл "Перемога Алжірові", 1957), Мухаммед аль-Абд, Ахмед Урва, Мухаммед аль-Ід аль-Халіфа, Омар Барнаві, прозаїки старшого покоління Ахмед Ріда Хуху (роман "Дівчина з Мекки", 1947), ат-Тахір Ваттар (зб. новел "Удари, що жалять", 1971; "Жертва повертається цього тижня", 1974) і молодшого — Бакташ Марзак, Смаїл Гумакат, Ладраа Шріф, Омар Бельахсен, Хабіб Сайях, драматурги Мустафа аль-Ашраф (драма "Остання перешкода"), Абдаллах Наклі. З 70-х pp. проводяться літ. фестивалі, де представлена араб. нар. творчість. Л-ра французькою мовою виникла в 20-х pp. 20 ст. В 30-х pp. з'явилися поезії Ж. Амруша. Після 2-ї світової війни з гостропроблемними творами виступили прозаїки Маргеріт Таос (повість "Чорний гіацинт", 1947), Мухаммед Діб ("Алжірська трилогія", 1952 — 57), Мулуд Фераун (дилогія "Земля і кров", 1953; "Тяжкий шлях", 1957),Малек Хаддад ("Останній відбиток", 1958), Мулуд Маммері (романи "Забутий горб", 1952; "Коли спить справедливість", 1955), Ясін Катеб (роман "Неджма", 1956; драм. тетралогія "Кільце репресій", 1955 — 59), А. Аллег (докум. книги "Допит під тортурами", 1958, "Бійці в полоні", 1961, та ін.). Широкого розвитку набула А. л. після завоювання 1962 Алжіром незалежності. Реалістично відтворюють події нац.-визвольної боротьби алж. народу 1954 — 62 поети Нордін Тідафі, Жан Сенак, Анрі Креа, Ж. Амруш (поема "Алжірська боротьба", 1958), Башір Хадж Алі, Кемаль Умран, Рашід Буджедра (зб. "Щоб більше не мріяти", 1956), Нуреддін Аба та ін. З прозовими творами виступають Набіль Фарес, Айшз Лемсін та ін., з п'єсами — Мустафа Хасіан. Укр. мовою в перекладах І. Лебединського, В. Ткаченка, М. Литвинця та ін. надруковано новели і вірші Дріса Шрайбі, Ж. Амруша, Ж. Сенака, Омара Азраджа, А. Грекі, М. Діба, А. Креа та ін. — у збірниках "Полум'я" (1964), "Вогненні вітри", антології "Поезія Африки" (обидві книги — 1983) та періодич. виданнях. У 1978 видано роман Селлаха Салаха "Терниста дорога" (перекл. Ю. Калениченко), 1982 — романи ат-Тахіра Ваттара "Туз" (переклали В. Шагаль і В. В Ірин) та "І здригнеться земля" (переклав І. Єрмаков).

■ Літ.: Джугашвили Г. Я., Куделин А. Б., Никифорова И. Д. Литература Алжира. В кн.: Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. М., 1973; Джугашвили Г. Я. Алжирский франкоязычный роман. М., 1976; Литературы Африки. М., 1979; Прожогина С. В. Магриб. Франкоязычные писатели 60 — 70-х годов. М., 1980.

Т. М. Лебединська.