БЄЛОУСОВ Іван Олексійович

БЄЛОУ́СОВ Іван Олексійович

• БЄЛОУСОВ Іван Олексійович

[27.XI (9.XII) 1863, Москва — 7.I 1930, там же]

- рос. письменник і перекладач. Закінчив 1880 міське уч-ще в Москві. Писав ліричні поезії, оповідання, вірші для дітей ("Пісні про хліб і труд"). До першої зб. "З „Кобзаря" Т. Г. Шевченка і українські мотиви" (1887) включив 18 своїх перекладів. Був одним з найактивніших перекладачів, видавців і популяризаторів творчості Т. Шевченка. У 80 — 90-і pp. публікував переклади Шевченкових творів у рос. пресі, окремо випустив "Маленький „Кобзар"", (1892). Видав збірки "Пісні і думи Кобзаря" (1900), "„Кобзар" у перекладі російських письменників" (1906, перевид. 1911), "Шевченко, його думи і пісні" (1914); двома виданнями — "Заборонений „Кобзар"" (1918, 1922), де зібрано уперше перекладені позацензурні твори Т. Шевченка, окремим виданням — поему "Наймичка" (1923). Автор популярних біогр. нарисів і статей про Т. Шевченка. Перекладав також твори І. Франка, Б. Грінченка та ін.

♦ Тв.: Тарас Григорьевич Шевченко. М., 1919.

■ Літ.: Крук і. Невтомний пропагандист "Кобзаря". "Вітчизна". 1964, № 3; Андрєєва А. О. З родинних спогадів про І. О. Бєлоусова. "Радянське літературознавство", 1980. № 8.

М. М Павлюк.