БІЛИЛОВСЬКИЙ Кесар Олександрович

БІЛИЛО́ВСЬКИЙ Кесар Олександрович

• БІЛИЛОВСЬКИЙ Кесар Олександрович

[псевд. — Цезар Білило, Цезарко, Ц. Б., Іван Кадило, Ольгин та ін.; 20.II (4.III) 1859, с. Стополівка, тепер Вознесенське Золотоніського р-ну Черкас. обл. — 28.V 1938, Сімферополь]

- укр. поет і культур. діяч. Син сільс. фельдшера. Навчався в Дерптському (тепер Тартуський), Лейпціг., Віден. ун-тах, завершив 1883 навчання в Ієнському ун-ті, де захистив дисертацію на звання доктора медицини й хірургії. Працював лікарем у Петропавловську (тепер Каз. РСР). З 1892 жив у Петербурзі. Видав два випуски альм. "Складка" (1896, 1897), виступав ініціатором і організатором заходів, що пропагували укр. слово і нар. пісню. Під час революц. подій Б. 1905 був заарештований за активну участь в антиурядових маніфестаціях. Після Великого Жовтня працював у Сімферополі, в 1925 — 32 — лікар рад. амбулаторії в Решті (Іран). Б. — переважно поет-лірик, створив чимало віршів про кохання. Його пісні "В чарах кохання" і "Моя пісня" (муз. М. Леонтовича) стали народними. Друкувався у віден. виданні "Славянский альманах", галиц. журналах "Наука", "Весна", "Світ", "Зоря", київ. газ. "Труд", в антологіях і збірниках. Він оспівував нар. боротьбу за волю, виступав проти укр. бурж. націоналізму ("Тимчасові „запорожці"", 1918). Автор сатир. творів (поеми "Клим Ганеба", 80-і pp.; "Халепа, або Генерал Став-Ставиця", 1920), соціально-філософської поеми "Цар Джеган, або Мармуровий сон", поеми на міфол. сюжет "Іфігенія з Тавріди" (1918 — 20), циклів ліричних поезій, зокрема "Персіянські мотиви". В доробку Б. — праці з медицини, критичні статті ("Кілька слів про переклад гетевського „Фауста" на українську мову Іваном Франком", 1882), етнографії ("Жінка інородців Сибіру", 1894). Перекладав укр. мовою Й. В. Гете (балада "Лісовик", вірші "Міньйона", "Прометей" та ін.), Ф. Шіллера (поема "Пісня про дзвона", балада "Рукавичка", вірш "Стрілець у Альпах" та ін.), Г. Гейне (поеми "Гірська ідилія" та "Диспут", вірш "Русалка"), Б. належить нім. переклад вірша Т. Шевченка "Нащо мені чорні брови" (1876). Літ. спадщина Б. зберігається в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР та ін.

♦ Тв.: Українське свято в Петербурзі. Львів, 1897; Галиция, её прошлое и настоящее. Феодосия, 1915; В чарах кохання. Вибрані поезії. К., 1981; [Вірші]. В кн.: Антологія української поезії, т. 3. К., 1983.

■ Літ.: Шаховський С. З потоку літературного життя. "Радянське літературознавство", 1959, № 4; Дегтярьов П. А. Про творчість Кесаря Білиловського. "Радянське літературознавство", 1976, № 8; Дегтярев П. А. Городовой врач Пєтропавловска. "Простор", 1983, № 6.

П. А. Дегтярьов.