БІЧУЯ Ніна Леонідівна

БІЧУЯ́ Ніна Леонідівна

• БІЧУЯ Ніна Леонідівна

(24.VIII 1937, Київ)

- укр. рад. письменниця. Закінчила 1958 Львів. ун-т. Автор книг для дітей "Канікули у Світлогорську" (1967), "Шпага Славка Беркути" (1968), "Звичайний шкільний тиждень" (1973), збірок оповідань, новел і повістей "Дрогобицький звіздар" (1970), "Квітень у човні" (1982), зб. історичних новел "Родовід" (1984), зб. повістей "Десять слів поета" (1987). Основне місце у творчості Б. посідає життя сучас. міста: робітниче середовище, театр. школа тощо. Для стилю Б. характерні інтелектуальна напруга, внутр. монолог, використання умовних форм. Окремі твори Б. перекладено рос., болг., польс., нім., угор. мовами.

Тв.: Повісті. Львів, 1978; Яблуня і зернятко. К., 1983; ос. перекл. — Бенефис. М., 1986.

Літ.: Адельгейм Є. "Відчути себе спільником усього сутнього". В кн.: Адельгейм Є. Крізь роки. К., 1987.

М. М. Ільницький.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Бічуя Ніна Леонідівна — нар. 1937, укр. письменниця, перекладачка, журналіст; книги прози (Дрогобицький звіздар, Родовід, Бенефіс); 1989-97 гол. редактор газети Просвіта; низка літературних композицій для театру (Я вибираю Березіль, В наймах у Мельпомени, Світ ловив мене...); переклади з рос., чеської, пол. мов. Універсальний словник-енциклопедія