БАГАЛІЙ Дмитро Іванович

БАГАЛІ́Й Дмитро Іванович

• БАГАЛІЙ Дмитро Іванович

[26.Х (7.XI) 1857, Київ — 9.II 1932, Харків]

- укр. рад. історик і громад. діяч, академік АН УРСР з 1919. Закінчив 1880 Харків. ун-т. З 1883 — приват-доцент, з 1887 — професор кафедри рос. історії, 1906 — 10 — ректор Харків. ун-ту. Після Великої Жовтн. соціалістич. революції Б. — один з організаторів укр. рад. науки, очолював Укр. центр. архів, керував н.-д. кафедрою історії України в Харкові, був директором Ін-ту історії укр. культури та Ін-ту Тараса Шевченка. З 1919 очолював істор.-філол. відділ, згодом — член президії АН УРСР. Автор праць з питань вітчизн. історії періодів феодалізму і капіталізму, зокрема досліджень "Нарис історії Харківського університету" (1893 — 1904), "Декабристи на Україні" (1926). Вивчав діяльність Кирило-Мефодіївського т-ва та ін. питання. Значний внесок зробив Б. у висвітлення укр.-рос. екон., політ. і культурних зв'язків, у дослідження історії укр. культури, життя і творчості Г. Сковороди (кн. "Український мандрований філософ Григорій Сковорода", 1926), П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, О. Потебні, І. Франка та ін. Займався питаннями шевченкознавства: опубл. праці "Про поему „Сон". Про поему „Кавказ"" (в кн.: Шевченко Т. "Сон. Кавказ. Дві поеми", 1927), "Т. Шевченко і селяни в переказах і історичній дійсності" (1928), "Т. Г. Шевченко — поет пригноблених мас" (1931). У дожовтневий час Б. при висвітленні істор.-літ. питань виходив з позицій позитивізму. В рад. час багато зробив для становлення істор. науки на основі марксизму-ленінізму.

■ Літ.: Бойко І. Д. До сторіччя з дня народження видатного українського історика Д. І. Багалія. "Український історичний журнал", 1957, № 2; Гуржій І. О., Петренко В. С. Видатні радянські історики. К., 1969.

Ф. П. Шевченко.