1. Українська літературна енциклопедія

БАГАТТЯ

БАГА́ТТЯ

• "БАГАТТЯ"

- літ.-худож. альманах, вийшов 1905 в Одесі. Упорядник — І. Липа. Вміщено твори різних за своїм світоглядом письменників Наддніпрян. України кін. 19 — поч. 20 ст. (Панаса Мирного, О. Олеся, Б. Грінченка, М. Вороного, М. Чернявського, Г. Хоткевича, М. Левицького, Л. Яновської, Н. Кибальчич, Дніпрової Чайки та ін.), Галичини й Буковини (І. Франка, О. Кобилянської, О. Маковея, С. Ковалева, П. Карманського та ін.). В альманасі вміщено й твори окремих письменників, які належали до модерністських угруповань (О. Луцький, Б. Лепкий та ін.). Царська цензура заборонила друкувати в "Б." чимало гостросоціальних творів (вірші Дніпрової Чайки, Б. Грінченка, М. Чернявського та ін.).

Ф. П. Погребенник.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багаття — бага́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. багаття — р. мн. -ать. Переважно те саме, що вогнище (запалена купа дров, віття тощо). На далекому обрії засвітилося багаття – то пастухи розпалили вогнище, картоплю печуть (Г.Хоткевич); Відпочивають донці перед походом: хто спить просто неба, хто гріється біля багаття (Р.Іваничук). Літературне слововживання
  3. багаття — Вогнище, ватра, вогонь, полум'я, д. кострище; багаттячко. Словник синонімів Караванського
  4. багаття — -я, с. 1》 Купа дров, хмизу, ломаччя і т. ін., що горить; вогнище. 2》 діал. Вогонь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. багаття — БАГА́ТТЯ, я, с. 1. Купа дров, хмизу, ломаччя і т. ін., що горить; вогнище. Після вечері хлопці назбирали сухого хмизу й запалили багаття (І. Нечуй-Левицький); Нічліжани вечеряли чим хто мав. Словник української мови у 20 томах
  6. багаття — див. вогнище Словник синонімів Вусика
  7. багаття — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). Словник синонімів української мови
  8. багаття — Бага́ття, -ття, -ттю, -ттям, в -тті; -га́ття, -га́ть і -га́ттів, -га́ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. багаття — БАГА́ТТЯ, я, с. 1. Купа дров, хмизу, ломаччя і т. ін., що горить; вогнище. Після вечері хлопці назбирали сухого хмизу й запалили багаття (Н.-Лев., II, 1956, 36); Нічліжани вечеряли, чим хто мав. Словник української мови в 11 томах
  10. багаття — Багаття, -тя с. 1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить. Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш. Левиц. Пов. 109. Словник української мови Грінченка