БАЖАНСЬКА-ОЗАРКЕВИЧ Олександра Порфирівна

БАЖА́НСЬКА-ОЗАРКЕВИЧ Олександра Порфирівна

• БАЖАНСЬКА-ОЗАРКЕВИЧ Олександра Порфирівна

(псевд. — Оксана, Олеся Б.; 30.XII 1866, Львів — 15.VII 1906, Закопане, тепер ПНР, похована у Львові)

- укр. письменниця і культур. діячка. Дочка П. І. Бажанського. По закінченні Львів. учител. семінарії працювала в с. Сороках (тепер Сороки-Львівські) та в м. Городку (тепер Львів. обл.). Брала активну участь у жіночому русі, була одним з організаторів муз.-хорового т-ва "Боян" у Львові. Опублікувала новелу "Кіндрат" (про тяжку долю солдата), вірш "Колись було" (альм. "Перший вінок", 1887) і повість "5.V 1891" (журн. "Народ", 1891), присвячені долі жінки-інтелігентки в бурж. суспільстві. Перекладала твори В. Оркана (оповідання "Підвечірок", "Недовірок", "Ясна Поляна", "Над Бердом"). Записані Б.-О. у Сороках прислів'я вмістив І. Франко у своєму виданні "Галицько-руські приповідки" (1901 — 10).

В. Т. Полєк.