БАЙДЕБУРА Павло Андрійович

БАЙДЕБУ́РА Павло Андрійович

• БАЙДЕБУРА Павло Андрійович

[16.II (1.III) 1901, с. Нерубайка, тепер Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл. — 26.I 1985, Донецьк]

- укр. рад. письменник. Член КПРС з 1926. Закінчив 1930 Харків. комуністич. ун-т. Під час Великої Вітчизн. війни — військ. кореспондент. У збірках оповідань "Вугільні дні" (1933), "На оновленій землі" (1936), "Гобелен" (1940), "Оповідання про друзів" (1950), "Молодий заспів" (1961) та ін. змалював життя і працю шахтарів Донбасу. В романі "Вогонь землі" (1979) відображено життя і побут, соціальні конфлікти кін. 17 — поч. 18 ст. на південно-сх. землях України. Автор збірок оповідань для дітей "Діти шахтарів" (1949), "Як ми шахту будували" (1960), "Були у Леніна" (1969), повісті "Таємниця степового шурфу" (1956) та ін.

♦ Тв.: Вогонь землі. Донецьк, 1981; Рос. перекл. — Искры гнева. М., 1980.

■ Літ.: Федорчук М. Павло Байдебура. Донецьк, 1963.

М. С. Федорчук.