БАКЛАНОВ Григорій Якович

БАКЛА́НОВ Григорій Якович

• БАКЛАНОВ Григорій Якович

(11.IX 1923, Воронеж)

- рос. рад письменник. Член КПРС з 1942. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1951 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Гол. ред. журн. "Знамя" (з 1986). Повісті Б. "Дев'ять днів" ("Південніше головного удару", 1958), "П'ядь землі" (1959), "Карпухін" (1966), "Навіки — дев'ятнадцятирічні" (1979; Держ. премія СРСР, 1982), "Мертві сраму не імуть" (1961), роман "Липень 41 року" (1964) становлять разом з творами Ю. Бондарева, В. Бикова, С. Крутиліна, К. Воробйова та ін. новий етап у розвитку теми Великої Вітчизн. війни в рад. л-рі. Моральні пошуки сучасника показав у романі "Друзі" (1975) і повісті "Менший серед братів" (1981). Автор книг нарисів та оповідань "Темп вічної гонитви (Місяць в Америці)" (1972), "День сьогоднішній і день минулий" (1977), "От і скінчилась війна" (1987), кіносценаріїв, п'єс. Для Б. характерні заглиблення у внутр. світ людини, увага до діалектики її душі. Укр. мовою окремі твори Б. переклали Д. Дереч та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 4. М., 1983 — 85; Укр. перекл. — П'ядь землі. К., 1983; Навіки — дев'ятнадцятирічні. К., 1985.

Л. І. Шевченко.