БАЛОДІС Андрій

БА́ЛОДІС Андрій

• БАЛОДІС Андрій

(24.III 1908, Вецумнієкська волость, тепер Бауський р-н — 6.IV 1987, Рига)

- латис. рад. поет. Член КПРС з 1940. Брав участь у підпільному революц. русі, близько 10 років провів у тюрмах бурж. Латвії. Учасник Великої Вітчизн. війни. Революц. вірші раннього періоду творчості зібрані в кн. "Вітри у вікні" (1955). Автор збірок "У променях боротьби й перемог" (1945), "Сіячі життя" (1948), "Від усього серця" (1950), "Нехай гармати мовчать" (1951), "Крилаті роки" (1958), "Зрілість" (1963), "Ріка часу" (1968), "Золото кленових листків" (1980), "Риб'яче небо" (1983). Вірші Б. пройняті ідеями патріотизму й боротьби за мир. Писав також для дітей. Перекладав рос. та укр. поезії, зокрема Т. Шевченка (вірші "Муза", "Не завидуй багатому"), І. Франка ("Гімн"), М. Рильського, П. Тичини та ін. Опубл. статтю про Т. Шевченка "Життя, що стало безсмертною піснею". Укр. мовою окремі твори Б. переклав і. Гончаренко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — З тобою, Латвіє. К., 1965; Рос. перекл. — Лирика. Рига, 1983.