БАЛЬЗАК (Balzac) Оноре де
БАЛЬЗА́К (Balzac) Оноре де
• БАЛЬЗАК (Balzac) Оноре де
(20.V 1799, Тур — 18.VIII 1850, Париж)
- франц. письменник. Закінчив 1819 Париз. школу прав. Слухав лекції з л-ри в Сорбонні (1817). В історію світової худож. л-ри увійшов як один із засновників і найвидатніших представників крит. реалізму, основоположник реалістич. роману. Перший твір, що приніс Б. визнання, — істор. роман "Шуани" (1829), з якого починається реалістич. період його творчості, ознаменований грандіозною епопеєю "Людська комедія" (97 творів із 143 задуманих), де відтворено широку реалістичну картину франц. суспільства 1-ї пол. 19 ст. Епопею автор поділив на 3 розділи: "Етюди про звичаї", "Філософські етюди" та "Аналітичні етюди". Найбільшим є розділ "Етюди про звичаї", в якому налічується 72 романи, серед них — "Гобсек" (1830), "Ежені Гранде" (1833), "Батько Горіо" (1834), "Втрачені ілюзії" (1837 — 43), "Кузина Бета" (1847). Перу Б. належать пройнята духом Відродження зб. "Пустотливі оповідання" (1832 — 37), а також п'єси "Вотрен" (1840), "Надії Кіноли" (1842), "Мачуха" (1848) та ін. Легітиміст за політичними переконаннями, Б., проте, у своїй творчості, як відзначав Ф. Енгельс, ішов проти власних класових симпатій, бо розумів неминучість падіння аристократії. Він відтворював дійсність з позицій історизму, в діалектич. взаємозв'язку, розкривав зумовленість життя і характеру людини сусп. відносинами. Це й визначило величезну реалістичну силу його романів, їх могутній вплив на світову л-ру, зокрема на українську. Центр. тема творчості Б. — згубна влада грошей, ненастанна гонитва за наживою, що спотворюють стосунки між людьми, роблять предметами торгу любов, дружбу, сім'ю, мистецтво, науку. Творчість Б. високо оцінювали класики марксизму, прогресивні рос. та зарубіжні діячі культури. К. Маркс неодноразово посилався у "Капіталі" на твори Б. для ілюстрації своїх висновків про закони капіталістич. світу. Ф. Енгельс відзначав, що з "Людської комедії" він "навіть щодо економічних деталей узнав більше..., ніж з книг усіх спеціалістів — істориків, економістів, статистиків цього періоду, разом узятих" (Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 37, с. 34).
Б. кілька разів приїздив до Росії, двічі — на Україну, відвідав Київ (1847, 1848, 1850). З 13 вересня 1847 по 2 лютого 1848 і з кінця 1848 по 25 квітня 1850 майже весь час перебував у маєтку польс. поміщиці Е. Ганської в с. Верхівці (тепер Ружинського р-ну Житом. обл.). Тут він працював 1847 над драмою "Мачуха" і повістю "Утаємничений" (залишилась у рукописі), написав подорожні нотатки "Лист про Київ" (вид. 1927). У березні 1850 в Бердичеві відбулося вінчання Б. з Е. Ганською. У Верхівні в будинку, де жив Б., 1959 створено музей. Цей період життя і творчості Б. відтворено Н. Рибаком у романі "Помилка Оноре де Бальзака" (К., 1940). Твори Б. відомі в Росії і на Україні з 30-х pp. 19 ст. Про них згадується в повісті Т. Шевченка "Музыкант". І. Франко у статтях називав Б. одним з найвидатніших представників реалістич. традиції в світовій л-рі. Леся Українка в листі до брата М. Косача наприкін. 1889 подала розгорнутий проспект творів визначних письменників, які бажано було б перекласти укр. мовою. Зокрема, вона радила членам гуртка "Плеяда" перекласти й романи Б. "Тридцятирічна жінка", "Втрачені ілюзії", "Селяни". Багато творів Б. перекладено укр. мовою. В 1885 у Львові вийшов роман Б. "Батько Горіо" в перекладі М. Подолинського. В рад. час твори Б. перекладали С. Родзевич, В. Вражливий, Є. Дроб'язко, Є. Старинкевич, Т. Воронович та ін. В 1979 на сцені Полтавського обласного українського музичнодраматичного театру було поставлено драму "Мачуха".
♦ Тв.: Укр. перекл. — Горіо. К., 1927; Шагреньова шкура. Х., 1929; Бідні родичі. — Кузина Бета. Х., 1929; Розкоші і злидні куртизанок. К., 1941; Вибрані твори. К., 1953; Спадкоємець диявола. К., 1958; Твори. К., 1971; Ежені Гранде. — Селяни. К., 1981; Думки про мистецтво. К., 1981; Шуани, або Бретань 1799. — Батько Горіо. К., 1983; Втрачені ілюзії. К., 1986; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 20. М. — Л., 1933 — 47; Собрание сочинений, т. 1 — 15. М., 1951 — 55; Собрание сочинений, т. 1 — 24. М., 1960; Собрание сочинений, т. 1 — 10. М., 1982 — 87.
■ Літ.: Маркс К. и Энгельс Ф. Об искусстве, т. 1 — 2. М., 1983; Гроссман Л. Бальзак в России. В кн.: Литературное наследство, № 31 — 32. М., 1937; Гриб В. Р. [Статьи о Бальзаке]. В кн.: Гриб В. Р. Избранные работы. М., 1956; Грифцов Б. А. Как работал Бальзак. М., 1958; Обломиевский Д. Д. Бальзак. Этапы творческого пути. М., 1961; Вядро Ш. Бальзак на Україні. "Дніпро", 1970, № 12; Кучборская Е. П. Творчество Бальзака. М., 1970; Реизов Б. Г. Творчество Бальзака. Л., 1973; Якимович Т. Бальзак і естетичний прогрес. "Всесвіт", 1974, № 5; Нестеренко А. Бальзак у Верхівні. "Жовтень", 1983, № 3; Затонский Д. В. Бальзак. В кн.: Затонский Д. В. Европейский реализм XIX в. Линии и лики. К., 1984; Наливайко Д. С. Оноре Бальзак. К., 1985; Вюрмсер А. Бесчеловечная комедия. М., 1967; Моруа А. Прометей, або Життя Бальзака. К., 1977: Цвейг С. Бальзак. Минск, 1984; Паевская А. В., Данченко В. Т. Оноре Бальзак. Библиография русских переводов и критической литературы на русском языке. 1830 — 1964. М., 1965.
О. Д. Міхільов, В. Г. Матеіїшин.