БАНДУРА Олександр Іларіонович

БАНДУ́РА Олександр Іларіонович

• БАНДУРА Олександр Іларіонович

(21.V 1918, с. Зверхівці, тепер Городоцького р-ну Хмельн. обл.)

- укр. рад. перекладач, засл. працівник культури УРСР з 1969, засл. діяч культури ПНР з 1977. Член КПРС з 1944. Учасник війни з білофіннами та Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1947 Київ. ун-т. У 1953 — 63, 1966 — 83 — директор вид-ва "Дніпро". В перекладі Б. вийшли: зб. "Уральські оповідання" Д. Маміна-Сибіряка (1957), повість "Прапори на баштах" А. Макаренка (1950), романи "Хутірець в степу" (1956) і "Зимовий вітер" (1962) В. Катаєва, "Сотворіння світу" (кн. I, 1958) В. Закруткіна, "Тиша" (1964) і "Гарячий сніг" (1973) Ю. Бондарева, "Доля" П. Проскуріна (1985), твори ін. рос. письменників. З нім. мови переклав роман "Літаючі блюдця" Ф. Вольфа (1955).

С. Л. Коба.