БАРСОВ Єлпідіфор Васильович
БА́РСОВ Єлпідіфор Васильович
• БАРСОВ Єлпідіфор Васильович
[1(13).XI 1836, с. Логіново, тепер Бабаєвського р-ну Волог. обл. — 2.IV 1917, Москва]
- рос. фольклорист. Закінчив 1861 Петерб. духовну академію. У 1881 — 1907 — секретар Моск. т-ва історії й старожитностей російських, редактор його "Чтений...". Збирач і дослідник рос. нар. творчості й давньорус. письменства. Видав "Голосіння Північного краю" (ч. 1 — 3, 1872 — 86), "Північні перекази про давньоруських князів і царів" (1879). Цікавився питаннями укр. етнографії та фольклору, зокрема відношенням рос. билин до укр. дум. Цінною працею Б. є його незавершена монографія "„Слово о полку Ігоревім" як художня пам'ятка Київської дружинної Русі" (т. 1 — 3, 1887 — 89).
Б. П. Кирдан.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me