БАРЩЕВСЬКИЙ Ян

БАРЩЕ́ВСЬКИЙ Ян

• БАРЩЕВСЬКИЙ Ян

[бл. 1794, маєток Мураги, тепер тер. Расонського р-ну Вітеб. обл. — 28.II (12.III) 1851, с. Чуднів, тепер смт Житом. обл.]

- білорус. і польс. письменник, один із зачинателів нової білорус. л-ри. Навчався в Полоцькій єзуїт. колегії. У 20-х pp. 19 ст. переїхав до Петербурга, де організував білорус. літ. гурток і видавав журн. "Niezabudka" ("Незабудка"; 1840 — 44). У 1839 з Б. і його гуртком познайомився Т. Шевченко. В останні роки Б. жив на Україні. Гол. його твір — чотиритомний зб. "Шляхтич Завальня, або Білорусь у фантастичних оповіданнях" (1844 — 46, польс. мовою), де широко використані білорус. легенди і казки. Відомі білорус. дидактичні вірші Б. — "Дівонька", "Горілочка". Подіям 1812 присвячено віршоване оповідання "Грабіж мужиків". 1849 у Києві вийшов збірник Б. польс. мовою "Проза і вірші", в якому наявні й укр. мотиви. У творчості Б. відбилися суперечності його світогляду (співчуття закріпаченим і водночас ідеалізація патріархальщини тощо).

П. П. Охріменко.