БЕРЕНШТАМ Вільям Людвігович

БЕРЕНШТА́М Вільям Людвігович

• БЕРЕНШТАМ Вільям Людвігович

[псевд. — Велина, Старий громадянин; 9 (21).XI 1839 — 10 (23).XI 1904, Київ]

- укр. археолог, педагог, літ. і громад. діяч. Син купця з Прибалтики, Б. більшу частину життя провів у Києві: навчався тут у гімназії, ун-ті, організовував недільні школи, був учасником "Старої громади" (див. Громади). Працював гол. чин. у гімназіях — у Кам'янці-Подільському (1865 — 68), Києві (1868 — 79), Пскові (1879), Петербурзі (1880 — 98). Автор статей з археології та історії укр. культури. Упорядкував і видав у Петербурзі "Кобзар" Т. Шевченка (1883 — двічі, 1884). Опублікував у журн. "Киевская старина" працю "Т. Г. Шевченко і його знайомі з народу" (1900), "Спогади про останні роки життя М. І. Костомарова" (1885) і статтю про легенду "Сорок літ" у літ. трактуванні М. Костомарова і Л. Толстого (1902; усі — рос. мовою). Один з організаторів Пд.-Зх. відділу Рос. геогр. т-ва (1873 — 76) і Товариства ім. Т. Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах С.-Петербурга (1898). Листувався з М. Драгомановим.

■ Літ.: Марахов Г. і. Т. Г. Шевченко в колі сучасників. К., 1976.

М. Й. Шалата.