БЕРШЕ (Berchet) Джованні

БЕРШЕ́ (Berchet) Джованні

• БЕРШЕ (Berchet) Джованні

(23.XII 1783, Мілан — 23.XII 1851, Турін)

- італ. поет. Один з основоположників італ. романтизму. Був причетний до карбонарського руху в Ломбардії. В "Напівсерйозному листі Золотоуста своєму синові" (1816), що став маніфестом італ. романтизму, висловив думку про необхідність створення нац. поезії, актуальної змістом і громадян. звучанням. Поема "Втікачі з Парги" (1821, опубл. 1823 в Парижі) присвячена трагіч. долі поборників нац. свободи. Провідні теми циклу романсів ("Кларіна", "Самітник з Чінізіо", "Матільда", "Трубадур", "Джулія", 1821 — 24), лірич. поеми "Фантазії" (1829), оди "До зброї!" (1831) — ненависть до австр. загарбників, осуд зрадників, любов до Італії. Цікавився історією слов'ян. країн, 1861 за його редакцією було перевидано "Опис Московії" А. Віміни, де є відомості й про Україну. Виступав і як перекладач.

О. Є.-Я. Пахльовська.