БИЛИНИ

БИЛИ́НИ

• БИЛИНИ

- героїчний епос про подвиги богатирів — захисників землі Руської, носіїв ідей патріотизму, єдності батьківщини. Створені переважно за часів Київ. Русі. В рос. фольклорі вони розвивалися до 15 — 16 ст., тоді ж склалися осн. билинні сюжети та образи. Термін "билини" увів у 40-х pp. 19 от. І. П. Сахаров. Найдавнішими й найзначнішими. є героїко-патріотичні "богатирські" Б. т. з. київського, або Володимиром вого, циклу, образи й сюжети яких більшою чи меншою мірою пов'язані з Києвом та з князем Володимиром (Б. про Іллю Муромця, Добриню Нікітича, Альошу Поповича, Ставра Годиновича та ін.), а також з Галицько-Волин., Черніг. та ін. землями. Популярні були й билини т. з. новгородського циклу (про Василя Буслаєва, Садка та ін.) в осн. соціально-побутового змісту, а також Б.-скоморошини. Деякі билинні події та образи тією чи іншою мірою мають реальну істор. основу, узгоджуються з літописними даними. Найдавніші записи рос. Б. відомі з 17 ст. Найбільші билинні багатства зібрано на Півночі Росії в 19 — 20 ст. (П. Киреєвський, П. Рибников, О. Гільфердінг, О. Григор'єв, А. Астахова та ін.). Б. характеризуються своєрідною віршовою формою (див. Билинний вірш), багатством художньо-зображувальних засобів. Наук. вивчення Б. почали революц. демократи (В. Бєлінський, М. Добролюбов). Різні проблеми фольклору, зокрема Б., були в центрі досліджень представників міфологічної школи, історичної школи та ін. Багато зробили для вивчення Б. рад. вчені.

На Україні Б. у звичайній їхній формі не записано, проте билинні сюжети та образи збереглися в ін. жанрах фольклору. Так, в укр. нар. казках, переказах, легендах, баладах продовжували жити образи богатирів (напр., Іллі Муромця), в укр. піснях помітні зв'язки з билинним образом Дюка Степановича, з Б. пов'язана укр. легенда про Михайлика й Золоті ворота. Б. мали вплив на героїчний епос укр. народу — думи й історичні пісні.

Вид.: Данилов Кирша. Древние российские стихотворення. М., 1977; Былины Севера, т. 1 — 2. М. — Л., 1938 — 51; Былины. К., 1982; Былины. М., 1987.

Літ.: Пропп В. Я. Русский героический эпос. М., 1958; Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказання. Былины. Летописи. М., 1963; Плисецкий М. М. Взаимосвязи русского и украинского героического эпоса. М., 1963; Аникин В. П. Теория фольклорной традиции и ее значение для исторического исследования былин. М., 1980; Азбелев С. Н. Историзм былин и специфика фольклора. Л., 1982.

М. М. Плісецький.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. билини — Давньоруські епічні пісні-сказання про героїчні подвиги богатирів та знаменні події з життя народу Руси. Билинні наспіви дуже подібні до плавної, співучої народної мови. Основа їх музичної побудови — короткі поспівки, які повторюються багато разів. Словник-довідник музичних термінів
  2. билини — Епічні рос. народні пісні на героїчні або суспільно-побутові теми, які виникли в осн. у XI-XIV ст.; багато билин використали у своїй творчості рос. композитори (М.П. Мусоргський, М.А. Римський-Корсаков). Універсальний словник-енциклопедія