БЛОЖЕ Вітаутас

БЛО́ЖЕ Вітаутас

• БЛОЖЕ Вітаутас

(9.II 1930, с. Байсогала, тепер Радвілішкського р-ну)

- лит. рад. поет, перекладач. Навчався 1949 у Вільнюс. пед. ін-ті. Автор поетич. збірок "Сім косарів" (1961), "Незгораючі міста" (1964), в яких переважає публіцистична лірика. В збірках "З землі, яка мовчить" (1966), "Квіти землі" (1971) осмислюються долі людей воєнного і повоєн. поколінь. Зб. "Поезії" (1974) пройнята мотивами лит. дайн, у зб. "Поліфонії" (1980), даючи оригінальну інтерпретацію вічних морально-філос. питань, Б. широко використовує притчу, міф, алегорію, прийоми нац. фольклору. У зб. ліричних поем "Люди" (1984) подано самобутнє, гуманістичне витлумачення недавньої лит. історії. Для роману у віршах "Листи Мікаса Кейданського до самого себе та інші невідомі рукописи, знайдені на горищі старої кам'яниці-руйновища" (1986) характерне глибинне співвіднесення історії і сучасності, асоціативний розвиток тем у різних часових і просторових площинах, використання принципів музикальної композиції. У 1986 вийшла кн. вибраних творів Б. — "Дайни". Перекладає з ряду л-р народів СРСР та світу. У перекладі Б. видані поезії Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, П. Воронька, Д. Павличка. Укр. мовою окремі вірші Б. переклали Д. Чередниченко, В. Затуливітер, М. Вінграновський.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Литовська радянська поезія. Антологія. К., 1985; Рос. перекл. — Люди. Вильнюс, 1987.

І. М. Дзюба.