БОЖКО Олександр Іванович

БОЖКО́ Олександр Іванович

• БОЖКО Олександр Іванович

(1.IV 1946, с. Нові Безрадичі, тепер Обухівського р-ну Київ. обл.)

- укр. рад. перекладач і критик. Член КПРС з 1982. Закінчив 1973 Київ. ун-т. У перекладі Б. вийшли; повісті "Комітас" В. Вартаняна (1979) і "До побачення, Натанаєле!" К. Симоняна (1983), зб. оповідань "Зелена долина" (1982) і зб. повістей "Ми і наші гори" Г. Матевосяна (1985), романи "Жила-була людина" З. Халафяна (1980), "Горнило" і "Дзорі Міро" М. Галшояна (обидва — 1981), "Три роки 291 день" С. Ханзадяна (1984), а також твори А. Ісаакяна, Д. Демірчяна, А. Айвазяна та ін. вірм. письменників. Автор передмов до книг вірм. письменників, статей, присвячених укр.-вірм. літ. взаємозв'язкам, есе про творчість вірм. художників.

А. Г. Шпиталь.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me