1. Українська літературна енциклопедія

БОЛОБАН Леонід Вітович

БОЛО́БАН Леонід Вітович

• БОЛОБАН Леонід Вітович

[справж. прізв. — Серговський; 5 (17).VII 1893, м. Біла Церква, тепер Київ. обл. — 21.XII 1979, Харків]

- укр. рад. драматург. Навчався 1914 — 15 у Київ. ун-ті. У п'єсах "Найвища міра" (1931), "Миронова пайка", "Жіночий штурм" (обидві — 1932) передано трудовий героїзм робітників і селян у роки перших п'ятирічок. Подіям Великої Вітчизн. війни присвятив п'єси "Наступ на Корчицю" (1941), "Коли сонце повертає на весну" (1943). Драм. поеми "Кирило Кожум'яка" (1954) і "Паризька сюїта" (1971) — про події періоду Київ. Русі. Інсценізував "Бориславські оповідання" І. Франка (у співавт.) та повість М. Коцюбинського "Fata morgana".

♦ Тв.: П'єси. К., 1974; Паризька сюїта. Х., 1978.

Г. Ф. Семенюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Болобан Леонід Вітович — (псевдонім Л.В. Серговського) 1893-1979, укр. драматург; п'єси (Найвища міра, Коли сонце повертає на весну); один із організаторів Харківської театральної робітні Гарт; редактор журналів Сільський театр, Масовий театр; спогади про Леся Курбаса. Універсальний словник-енциклопедія