БОНДАРЄВ Юрій Васильович

БО́НДАРЄВ Юрій Васильович

• БОНДАРЄВ Юрій Васильович

(15.III 1924, м. Орськ)

- рос. рад. письменник, Герой Соц. Праці (1984). Член КПРС з 1944. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1951 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Перші збірки оповідань — "На великій річці" (1953), "Важка ніч" (1958), "Пізно увечері" (1959) приваблюють живописно-пластичним відтворенням подій і людських характерів. Сувору правду про Велику Вітчизн. війну, героїзм і мужність рад. воїнів сказав у художньо новаторських повістях "Батальйони просять вогню" (1957) та "Останні залпи" (1959). Соціально-політ. і моральні колізії перших повоєнних років відтворює в романах "Тиша" (1963) і "Родичі" (1969). Філософічністю, глибоким драматизмом і майстерністю психол. аналізу позначений роман "Гарячий сніг" (1969, укр. перекл. 1973), в якому відображено епохальну битву на Волзі. Центральні проблеми соціально-філос. романів "Берег" (1975; Держ. премія СРСР, 1977), "Вибір" (1979; Держ. премія СРСР, 1983) і "Гра" (1985) — ідейні шукання творчої інтелігенції, осмислення добра і зла, свободи й необхідності, гуманізму, щастя, тривога за майбутнє людства. Творчій манері Б. притаманні глибокий психологізм, сюжетно-композиційна оригінальність, звернення до умовно-притчевих форм оповіді. Співавтор сценарію кіноепопеї "Визволення" (1972; Ленінська премія, 1972). Автор літ.-критичних збірок "Стиль і слово" (1965), "Пошук істини" (1976), "Людина несе в собі світ" (1980) та ін., лірико-філос. мініатюр "Миттєвості" (1977 — 87). Твори Б. укр. мовою перекладали О. Бандура, Н. Орлова та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1984 — 86; Игра. М., 1985; Укр. перекл. — Твори, т. 1 — 2. К., 1984.

■ Літ.: Горбунова Е. Юрий Бондарев. М., 1981; Идашкин Ю. В. Грани таланта. М., 1983; Положий В. И. Кондепция героической личности в творчестве Юрия Бондарева. К., 1983; Коробов В. И. Юрий Бондарев. М., 1984.

Л. І. Шевченко.