БОРОВИКОВСЬКИЙ Левко Іванович
БОРОВИКО́ВСЬКИЙ Левко Іванович
• БОРОВИКОВСЬКИЙ Левко Іванович
[10 (22).II 1808, с. Мелюшки, тепер Хорольського р-ну Полтав. обл. — 14 (26).XII 1889, там же]
- укр. поет, етнограф і філолог. Навчався 1826 — 30 на філос. ф-ті Харків. ун-ту. В 1831 — 37 викладав у Курській гімназії історію, географію, лат. мову. На становлення Б. як поета-романтика значний вплив мав літ. гурток І. Срезневського. Перший твір Б. — поема-билина "Пир Владимира Великого" надр. у журн. "Вестник Европы" 1828. За життя поета було опубліковано 12 оригінальних поетич. творів укр. мовою, три вірші і 6 прозових романтичних балад рос. мовою. Один із зачинателів укр. романтич. поезії, вніс у л-ру нові теми, сюжети, мотиви. Образне мислення його тісно пов'язане з ідейно-естетич. світом нар. поезії, насамперед з соціально-побутовою і ліричною піснею. Для віршів Б. ("Журба", "Козак", "Рибалка", "Палій", "Волох" та ін.) характерний образ відчуженої романтичної особистості; у ряді творів — це самотній байронічний герой, життєві ідеали якого перебувають поза межами реального життя. Б. — автор творів, в яких зображено в романтич. дусі істор. минуле укр. народу ("Козак", "Гайдамаки", "Палій"), У деяких віршах ("Людська ненатля", "Волох" та ін.), де "природне" життя утверджується як найвища етична цінність, проявилися просвітницькі ілюзії поета.
Б. розвинув жанровий склад укр. поезії: літ. пісня ("Убійство", "Козак", "Вивідка", "Материна стріча"), романтич. балада ("Молодиця", "Маруся", "Ледащо", "Чарівниця" та ін.), елегійно-медитативна лірика ("Журба", "Рибалка"), байка. Б. увів у романтич. поезію мотиви і худож. засоби нар. пісні, був у цьому попередником Т. Шевченка. В 1852 в Києві опубл. "Байки й прибаютки Левка Боровиковського" з передмовою А. Метлинського (177 творів). Як типовий жанр просвітит. реалізму, байки Б. близькі до їх езопівсько-лессінгівського типу (граничний лаконізм, висування на перший план морально-дидактичного начала); вони тісно пов'язані з моральними уявленнями й образністю укр. фольклору. Поетична культура Б. — помітний крок у розвитку укр. поезії 1-ї пол. 19 ст. Значна частина творів Б. не була опублікована за його життя; перше повне зібрання творів з'явилося тільки 1967. Перекладав кримські сонети А. Міцкевича (рос. мовою), твори О. Пушкіна (укр. мовою). Б. відомий як збирач укр. фольклорних й етногр. матеріалів (бл. 200 пісень, понад 1200 прислів'їв і приказок тощо), працював над словником укр. мови, літературознавчою працею "Обзор литературы малороссийской, народной и писательной".
♦ Тв.: Повне зібрання творів. К., 1967.
■ Літ.: Франко І. Дещо про "Марусю" Л. Боровиковського та її основу. Б кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 33. К., 1982; Шамрай А. Л. Боровиковський як поет-романтик. В кн.: Харківська школа романтиків, т. 1. Х., 1930; Крижанівський С. А., Ротач П. П. Визначний представник українського романтизму. В кн.: Боровиковський Л. Повне зібрання творів. К., 1967; Деркач Б. А. Крилов і розвиток жанру байки в українській дожовтневій літературі. К., 1977; Яценко М. Т. Зачинатель українського романтизму (До 175-річчя від дня народження Л. І. Боровиковського). В кн.: Наука і культура. К., 1982.
М. Т. Яценко.