БОРЩАК Ілько

БОРЩА́К Ілько

• БОРЩАК Ілько

(1892, Херсон — 11.X 1957, Париж)

- укр. історик і літературознавець у Франції. Закінчив Новорос. ун-т (Одеса). Улітку 1914 був відряджений цим ун-том на наук. роботу до Гааги (Нідерланди). Учасник 1-і світової війни, 3 20-х pp., жив у Парижі, Під час нім.-фашист. окупації Франції був ув'язнений за антигітлер. діяльність. Співробітничав у періодич. виданнях Києва і Львова. В Парижі 1926 — 28 видавав тижневик "Українські вісті", 1938 викладав укр. мову і л-ру в Школі сх. мов, видав підручник франц. мовою (1946). Досліджував істор. і літ. зв'язки України з Францією, Швецією, Англією. Праці: "Гетьман Пилип Орлик і Франція" (Львів, 1924), "Звідомлення, представлене Українській Академії Наук. про дослідження в архівах Західної Європи" (Львів, 1924), "Шведи на Україні і французька дипломатія" (Київ, 1928), "Шевченко у Франції" (Львів, 1933), "Наполеон і Україна" (Львів, 1937), "Карпатська Україна в міжнародній політиці" (Львів, 1938), "Історична легенда України. Історія русів" (франц. мовою, Париж, 1944) та ін.

Тв.: Вольтер і Україна. "Україна", 1926, № 1.

М. М. Гресько.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Борщак Ілько — 1885-1959, укр. та франц. історик і публіцист, член НТШ, професор Школи сх. мов у Парижі; учасник Укр. революції 1917-20, після її поразки жив у Франції; праці укр. і франц. мовами, зокрема, Мазепа (у співавторстві з Р. Мартелем), Григір Орлик — вел. мазепинець, Наполеон і Україна. Універсальний словник-енциклопедія