БУАЛО (Буало-Депрео; Boileau-Despreaux) Hiкола

БУАЛО́ (Буало-Депрео; Boileau-Despreaux) Hiкола

• БУАЛО (Буало-Депрео; Boileau-Despreaux) Hiкола

(1.XI 1636,Париж — 13.III 1711, там же)

- франц. поет і критик, теоретик класицизму, член Франц. академії з 1683. Закінчив 1656 Сорбонну. Літ. діяльність почав лірич. віршами. Писав сатири (9 сатир між 1660 і 1667 і 3 між 1693 — 1705), у яких висміював вади тогочасного суспільства. Автор 9 послань (1669 — 77). В ірої-комічній поемі "Налой" (1674 — 83) викривав церк. кола, їхній побут і звичаї. В головному творі — віршованому трактаті "Мистецтво поетичне" (1674, складається з 4 пісень; укр. перекл. М. Рильського та А. Перепаді) виклав осн. естетичні принципи франц. класицизму. Основа естетики Б. — раціоналізм. Зводячи в абсолют розум, природу й античне мистецтво, він прийшов до необхідності сформулювати закони худож. творчості. Серед правил, висунутих Б., найбільше значення має вимога дотримуватись у драмі закону трьох єдностей: місця, часу, дії. Стверджував об'єктивне відображення дійсності в мистецтві, виступав проти суб'єктивізму й дилетантства, підкреслював велике виховне значення мистецтва. Поетика Б. відіграла важливу роль у розвитку європейської літератури 17 — 18 століть.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Мистецтво поетичне. К., 1967; Рос. перекл. — Поэтическое искусство. М., 1957.

■ Літ.: Савченко С. Класичний театр XVII століття і класицизм. В кн.: Французькі класики XVII століття. К. — Х., 1931; Гольберг М. Буало української" мовою. "Жовтень", 1968, № 8.