БУДИТЕЛІ
БУДИ́ТЕЛІ
• "БУДИТЕЛІ"
(чес. buditel — той, хто пробуджує)
1) Діячі чес. і словац. нац.-визвольного руху кінця 18 — 1-ї пол. 19 ст., відомого як "чеське відродження", прихильники ліберально-бурж. реформ. Серед них — чеські і словацькі письменники, філологи, історики Й. Добровський, Ф. Палацький, П. Й. Шафарик, В. Ганка, Й. Юнгман, Я. Коллар та ін. Боролися проти денаціоналізаторської політики монархії Габсбургів, за відродження нац. мов, літератур, культури і науки чес. і словац. народів, утвердження просвітительських ідеалів, єднання і дружби всіх слов'ян. народів. Заснували ряд наук. і культур. т-в: "Чеський музей", "Матиця чеська", "Чехословацьке товариство" і періодичних видань: "Časopis Společnosti wlasteneckého museum v Čechách" ("Журнал товариства патріотичного музею в Чехії"), "Květy" ("Квіти") та ін., збирали і публікували уснопоетичну творчість чес., словац. та ін. слов'ян. народів, видавали підручники з нормативної чес. і словац. мов, досліджували історію л-р. З метою пробудження нац. свідомості і громадської активності народу "Б." у своїх творах зверталися до патріотичних традицій вітчизн. історії, поетизували героїчне минуле ("Краледворський рукопис" і "Зеленогорський рукопис" В. Ганки та Й. Лінди, збірки "Татранська муза з лірою слов'янською" П. Шафарика, "Дочка Слави" Я. Коллара). "Б." поступово проходили шлях від просвітительського раціоналізму і класицизму до передромантизму і революц. романтизму, брали активну участь у підготовці Слов'ян. з'їзду 1848, а П. Шафарик був одним з керівників Праз. повстання 1848. "Б." підтримували тісні зв'язки з багатьма діячами культури Росії та України, досліджували рос. й укр. історію, мову, л-ру, фольклор, пропагували ідею "слов'янської взаємності". Діяльність і творчість П. Шафарика, Я. Коллара та ін. високо цінували Т. Шевченко, О. Бодянський, М. Шашкевич, М. Максимович, І. Франко.
2) "Б." називають також перших діячів болг. нац. відродження 1762 — 1853 Паїсія Хилендарського, Софронія Врачанського, Димитра Попського, Неофіта Бозвелі, Найдена Герова, Добри Чинтулова, Петка Р. Славейкова.
3) Літ.-громад. і реліг.-політ. діячі Закарп. України серед. і 2-ї пол. 19 ст. — О. Духнович, А. Добрянський, О. Павлович, А. Кралицький, О. Митрак, І. Сильвай, Є. Фенцик та ін. Під безпосереднім впливом чехословац. "Б." й культур. відродження на Зх. Україні, зокрема діяльності "Руської трійці", закарпатські "Б." проводили значну культур.-осв. роботу. Засновували т-ва ("Літературна спілка Пряшівська", 1850 — 56; "Товариство Василя Великого", 1866 — 1902); видавали альманахи, збірники, календарі, газети і журнали ("Поздравлєніє русинов", 1853, 1854, 1857; "СвЂт", 1867 — 71; "Новий свЂт", 1871 — 72; "Сова", 1871; "Листок", 1885 — 1903), складали підручники для нар. шкіл, збирали й публікували уснопоетичну творчість, виступали проти латинізації та мадяризації укр. населення. Писали худож., публіцистичні й наук. твори нар. мовою, "язичієм" та мовою, близькою до рос. літ. мови. Закарпатські "Б." орієнтувалися передусім на рос. культуру і л-ру, підтримували зв'язки з галиц. "москвофілами" і "народовцями", а деякі — з рос. слов'янофілами. У творчості закарпатських "Б." наявний конгломерат різних літ. напрямів і течій — класицизму, сентименталізму, романтизму, критичного реалізму. Вони зверталися також до патріотичної тематики, підтримували ідею "слов'янської взаємності". Діяльність їхня мала як прогресивне, так і відверто реакційне спрямування (були прибічниками рос. царизму, заперечували необхідність революц. боротьби трудящих). Однак позитивне переважало і спричинювало до інтенсифікації культур. життя краю, до поширення і поглиблення взаємозв'язків з усім слов'янським світом, зокрема з Україною і Росією.
■ Літ.: Франко І. Літературне відродження Полудневої Русі і Ян Коллар. — Слов'янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 29. К., 1981; Очерки истории чешской литературы XIX — XX веков. М., 1963; Чешскорусские и словацко-русские литературные отношения (конец XVIII — начало XX в.). М., 1968; Микитась В. Л. О. В. Духнович. Ужгород, 1959; Микитась В. Галузка могутнього дерева. Ужгород, 1971.
В. Л. Микитась.