БУРГАРДТ Освальд

БУ́РГАРДТ Освальд

• БУРГАРДТ Освальд

(псевд. і крипт. — Клен Юрій, Явір Гордій, О. Б.; 22.X 1891, с. Сербинівці, тепер Жмеринського р-ну Вінн. обл. — 30.Х 1947, Аусбург, нині ФРН)

- укр. поет, літературознавець і перекладач. Походив з родини нім. колоністів. Закінчив 1920 Київ. ун-т. Викладав нім. та франц. мови в навч. закладах Києва. Друкувався з 1915. Входив до літ. групи "неокласиків". Упорядкував антологію нім. поезії (у своїх перекладах), "Залізні сонети" (1925). Йому належать літературознавчі розвідки "Нові горизонти в галузі дослідження поетичного стилю" (1915, рос. мовою; передні. В. Перетца), про творчість П. Шеллі (1925), "Леся Українка і Гайне" (1927), "Гайне в українських перекладах" (1930). За ред. і з передм. Б. вид. в укр. перекл. твори Дж. Лондона (т. 1 — 27, 1927 — 32). 1931 виїхав до Німеччини, викладав укр. і рос. мови в Мюнстер. ун-ті. Перекладав з В. Шекспіра, Й. В. Гете, P. М. Рільке, Ж. А. Рембо, П. Валері й ін. Писав короткі прозові твори, ліричні вірші (зб. "Каравели", 1943), поеми ("Жанна Д'Арк", 1936; "Прокляті роки", 1937; "Попіл імперій", 1 ч. — 1946; 2 ч. — 1957). Автор кн. есе "Спогади про неокласиків" (1946).

М. Г. Жулинський.