Бенгальська література

Бенга́льська література

• Бенгальська література

- л-ра бенгальців Індії і Бангладешу бенгальською мовою. Зародилася в 10 ст. на основі традицій класичної санскритської літератури та усної народнопоетичної творчості. Перша писемна пам'ятка — зб. ритуальних гімнів "Чорджапод" (10 — 12 ст.). Розквіт ліричної поезії 15 — 17 ст. був пов'язаний з релігійно-філос. рухом бгакті ("любов до бога") і позначений протестом проти соціальної і кастової нерівності. В цей час була поширена т. з. вішнуїтська лірика, в якій оспівувалась любов бога Крішни і пастушки Радги. Набули популярності поеми-оповіді, присвячені богам-покровителям. У 17 ст. мусульманські поети Доуолт Казі і Сайєд Адаоль синтезували індуїстську і мусульманську культури і звернулися до світської тематики. В 19 ст. створюється нац. л-ра нового часу, яка виходить за рамки реліг.-міфол. сюжетів, з'являється преса. Засновниками бенг. прози стали просвітитель і реліг. реформатор Раммохан Рай і його наступники — публіцист Окхойкумар Дотто, письменники Ішшорчондро Гупто та Ішшорчондро Біддашагор. Виникають соціально-побутовий роман, повість, драма, героїчна поема, балада. У жанрах сатиричної комедії, сонета, білого вірша виступив Майкл Модгушудон Дотто. Істор.-патріотична тема знайшла відображення в сатирах Перічанда Міттро і романах Бонкімчондро Чоттопаддгая. В п'єсі Дінобондгу Міттро "Дзеркало Індіго" (1860) зображено протест селян проти сваволі англ. колонізаторів. Розквіт сучасної Б. л. пов'язаний з ім'ям Рабіндраната Тагора. Його гуманістична творчість зміцнила реалістич. напрям, до якого належали також Шоротчондро Чоттопадгай, Бібгутібгушон Бондопаддгай, Манік Бондопаддгай, Тарашонкор Бондопаддгай та ін. Вони відобразили життя селян і робітників, створили образи революціонерів-підпільників (роман Ш. Чоттопадгая "Дайте дорогу", 1926), молодих комуністів (роман Т. Бондопаддгая "Кінець епохи", 1941) тощо. З революц. закликами виступив поет Казі Нозрул Іслам. Значну роль у становленні нової бенг. л-ри відіграли Асоціація прогресивних інд. письменників (1936 — 53), Антифашист. асоціація письменників і артистів, заснована 1943 в Бенгалії. Утвердженню реалістич. методу сприяла творчість Буддгодеба Бошу і Премендро Міттро, революц.-демократична поезія Шуканто Бготтачарджо. В серед. 20 ст. помітне місце займає політичний роман. Виступають прогресивні письменники Нарайон Гонгопаддгай, Шотінатг Бгадурі, Шубгашчондро Мукхопаддгай. Революц. пафосом позначені романи трилогії Гопала Халдара "Одного разу" (1939), "Другий день" (1950), "Ще один день" (1951). Боротьба за докорінні соціальні зміни, за мир і дружбу між народами — тема творчості поетів Бімолчондро Гхоша, Бішну Де та ін. Проголошення незалежності Індії (1947) та утворення незалежної держави Бангладеш (1971) сприяли активізації творчості письменників-мусульман (див. Бангладешська література). Творчість найвидатнішого представника Б. л. Р. Тагора набула всесвіт. значення. Зміцненню літ. зв'язків сприяють контакти Укр. т-ва дружби з зарубіж. країнами та Індійсько-рад. культур. т-ва у Калькутті. В свою чергу, бенг. письменники використовують укр. тематику: вірш Шохіда Шабера "Образ матері" (укр. перекл. — журн. "Всесвіт", 1983, № 10) написаний за мотивами "Райдуги" В. Василевської. Особливому зацікавленню укр. л-рою і, зокрема, творчістю Т. Шевченка, сприяло відзначення 150-річчя з дня народження укр. поета 1964. Того ж року в травні на Міжнародному форумі діячів культури в Києві з промовою, а в грудні — на урочистому засіданні в Калькутті з доповіддю з приводу цього ювілею виступив учений С. К. Чаттерджі.

Поет Гулам Куддус переклав деякі твори Т. Шевченка і видав їх 1972 окремою книжкою. В 1979 вийшла кн. Дгарані Госвамі "Тарас Шевченко. Поет, художник, революціонер", 1985 надруковано статтю критика і громад. діяча Гоура Госвамі про цю книгу "Від закріпаченого раба до махакаві". Яскравим зразком героїзації постаті Т. Шевченка засобами іншої літ. традиції стала п'єса Монмотха Рая "Тарас Шевченко. П'єса з життя народного поета-ревслюціонера" (укр. перекл. — "Всесвіт", 1976, № 3). 1979 у перекл. Дж. Чокроборті бенг. мовою надр. "Слово о полку Ігоревім". Укр. мовою неодноразово виходили твори Р. Тагора в перекл. М. Бажана, В. Мисика, Д. Паламарчука та ін., в журналах і збірках — поезії К. Нозрула Іслама, Ш. Бготтачарджо та ін., твори для дітей Н. Гонгопаддгая, Т. Бондопаддгая, К. Міттро. В збірках "Індійські та пакистанські оповідання" (К., 1955), "Дорога крізь джунглі" (К., 1978), "Оповідання письменників Індії" (К., 1981) опубліковано твори і бенг. письменників.

■ Літ.: Товстих И. А. Бенгальская литература. М., 1965; Ярмиш Ю. Дорогами Індії. К., 1978; Челышев Е. П. Современная индийская литература М., 1981.

В. Г. Батюк.