ВІЄРУ Григоре Павлович

ВІЄ́РУ Григоре Павлович

• ВІЄРУ Григоре Павлович

(14.II 1935, с. Перерита, тепер Бричанського р-ну)

- молд. рад. поет. Член КПРС з 1971. Закінчив 1958 Кишинів. пед. ін-т. Автор збірок "Око зелені" (1956), "Дякуємо за мир" (1963), "Вірші" (1965), "Твоє ім'я" (1968), "Близьке" (1974), "Тому що люблю" (1980), "Таємниця, яка мене захищає" (1983) та ін. Творам В. притаманний ліризм, поєднаний з драматизмом. Вони пройняті любов'ю до Вітчизни, материнського слова і пісні, славлять мир і працю, пристрасно засуджують війну. Пише і для дітей (збірки "Для найменших", 1967; "Бджілка", 1979), співавтор читанки "Зіронька" (1969) і "Букваря" (1970). Укр. мовою окремі твори В. переклали І. Драч, В. Забаштанський, Т. Коломієць, В. Коротич, Б. Олійник, Д. Павличко та ін.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Весняні кодри. Молода поезія Молдавії. К., 1973; [Вірші]. В кн.: Молдавська радянська поезія. К., 1975; Донна. К., 1985; Матері. К., 1986; Рос. перекл. — Лист зеленый. М., 1982; Потому что люблю. Кишинев, 1982; Избранное. М., 1984.

Літ.: Драч І. Душа поезії — в сльозі. В кн.: Вієру Г. П. Матері. К., 1986.

О. С. Романець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me