ВІДМАР (Vidmar) Йосип

ВІ́ДМАР (Vidmar) Йосип

• ВІДМАР (Vidmar) Йосип

(14.XI 1895, Любляна)

- словен. літературознавець, перекладач, громад. діяч; з 1952 — президент Словен. академії наук і мистецтв. Під час 2-ї світової війни брав участь в організації Визв. фронту Словенії. Вивчав філософію і філологію в ун-тах Відня, Праги, Кракова, Парижа, Любляни. Автор досліджень про чільних представників словен. л-ри ("Отон Жупанчич", 1935; "Доктор Франце Прешерн", 1954; "Іван Цанкар", 1976), кн. спогадів "Портрети" (1980) і великої кількості статей про творчість В. Шекспіра, Мольера, Й. В. Гете, Стендаля, О. Пушкіна, Ф. Достоєвського, Л. Толстого та ін., що ввійшли до книг "Культурна проблема словенства" (1932), "Літературна критика" (1951), "Медитації" (1954), "Драматургічні сторінки" (1962), "Полеміка", "Зустріч з історією" (обидві — 1963), "Думки" (1964), "Літературні нариси" (1966) та ін. Деякі праці теор. характеру позначені суперечливими тенденціями і піддавалися критиці. Перекладав твори Л. Толстого, М. Горького, М. Гоголя, західноєвроп. письменників.

Г. П. Кочур.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me