ВІЛЬДРАК (Vildrac) Шарль

ВІЛЬДРА́К (Vildrac) Шарль

• ВІЛЬДРАК (Vildrac) Шарль

(справж. — Шарль Мессаже; 22.XI 1882, Париж — 25.VI 1971, там же)

- франц. письменник. Учасник Руху Опору. В есе "Вільний вірш" (1901) виступив проти формалізму й естетства в поезії. Гуманістична спрямованість, інтерес до соціальної тематики, заперечення символіст. естетики визначають зміст його поетич. збірок "Образи і марева" (1908), "Відкриття" (1912), "Книга кохання" (1914). Належав до міжнар. літ. об'єднання "Кларте". В 1920 видав зб. антивоєнних віршів "Пісні відчаю". В 1929 і 1935 відвідав СРСР. Враженнями про перебування в Рад. Союзі, зокрема на Україні, поділився в кн. нарисів "Нова Росія" (1937). Автор зб. "Оповідання" (1926), соціально-психол. драм ("Пароплав „Тінесіті"", 1919; "Мішель Оклер", 1921; "Три місяці тюрми", 1942, та ін.), дитячих книг. Під час окупації Франції нім. фашистами написав "Гімн Свободі" ("Париж, 1943", надрук. у підпільній зб. "Честь поетів", 1943). Опублікував статтю про 50-річчя Великої Жовтн. соціалістич. революції (1967). Праця В. "Теорія вільного вірша" (1910, у співавт.) мала вплив на теорію рос. та укр. верлібра. Укр. мовою окремі вірші В. переклав М. Терещенко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я французької поезії, т. 2. К., 1971; Рос. перекл. — Вильдрак Ш., Дюамель Ж. Теория свободного стиха. М., 1920; [Вірші]. В кн.: Современная революционная поэзия Запада. М., 1930; Пароход "Тинэсити". М., 1936; Мило. М., 1970.

Л. А. Мироненко.