ВІНЦКОВСЬКИЙ Дмитро Іванович

ВІНЦКО́ВСЬКИЙ Дмитро Іванович

• ВІНЦКОВСЬКИЙ Дмитро Іванович

(псевд. і крипт. — Д. В., Димитрій В., Дмитро з Остри, Д. з О., Д. з Остри, Острський, Дмитро з-над Дністра, Д. из-над Днистра; 15.XI 1846, с. Остра, тепер Кіцманського р-ну Чернів. обл. — 25.Х 1917, Київ)

- укр. педагог і письменник. Закінчив 1873 Львів. духовну семінарію. Працював учителем у Сучаві (1873 — 74), Чернівцях (1875 — 77), Львові (1877 — 83), з 1884 — працівник банку у Львові. Писати почав 1863. Друкував оповідання, вірші, статті у газетах "Голос народний", "Слово", "Діло", "Учитель", додатку до газ. "Буковина" "Неділя", журн. "Ластівка" та ін. Автор поетич. зб. "Вдова" (1868), істор. поем "Смерть Ярослава Ігоревича" (1868) та "Олекса Довбуш" (1869 — 71), соціально-побут. повістей-притч з сел. життя — "Вдовин син" (1868), "Завіщанє" ("Спадщина", 1884) та ін. Писав віршовані гуморески, в яких засуджувалися пияцтво, бурж. законодавство ("Війна мужика із зайцем", "Пропасть", обидві — 1898), гумористичні оповідання ("Пройдисвіт Хвальницький і його пригоди на суші і на морі", 1889; за твором "Пригоди барона Мюнхгаузена" P. Е. Распе), казки ("Наймит і пес", "Мудра діва — цариця", 1866), пародії та ін. У 1897 композитор Я. Ярославенко написав музику на вірш В. "Рідна мова". Архів В. зберігається у Львів. наук. б-ці ім. В. Стефаника АН УРСР.

■ Літ.: Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 41. К., 1984.

П. К. Медведик.