ВАСИЛЕВСЬКА Ванда Львівна

ВАСИЛЕ́ВСЬКА Ванда Львівна

• ВАСИЛЕВСЬКА Ванда Львівна

(21.I 1905, Краків — 29.VII 1964, Київ)

- польс. і рад. письменниця, громад. діячка. Член КПРС з 1941. Закінчила 1927 Краків. ун-т. Брала участь у польс. революц. русі. В 1939 емігрувала до Рад. Союзу, жила у Львові, Києві. Писала польс. мовою. Редагувала з 1941 польс. літ.-худож. і політ. журнал "Nowe widnokręgi" ("Нові горизонти"). В роки Великої Вітчизн. війни — член редколегії фронтової газети "За Радянську Україну!", пропагандист Головного політуправління Рад. Армії. В 1943 — голова Спілки польс. патріотів у СРСР. У післявоєнний період — активний борець за мир, член Всесв. Ради Миру. Дебютувала в л-рі 1923 як поетеса. Її поезії сповнені романтичних поривань до свободи й справедливості. На початку 30-х років В. висту пила з публіцистич. статтями, 1934 опубл. першу повість "Обличчя дня", створену в нарисовому стилі. Художній реалізм В. проявився у творах, де письменниця вдалася до психол. аналізу тяжкого становища польс. робітничого класу ("Обличчя дня"), показала зростання революц. свідомості в робітничо-сел. середовищі (повість "Вітчизна", 1935; роман "Земля в ярмі", 1938). У трилогії "Пісня над водами" (романи "Вогні на болотах", 1940; "Зорі в озері", 1945; "Ріки горять", 1951; Держ. премія СРСР, 1952) відтворено широку картину класової боротьби польс. трудящих, революц. виступи укр. народу, розкрито процес формування соціалістич. свідомості в людей, що будували нове життя на західноукр. землях, возз'єднаних з УРСР.

У повісті "Райдуга" (1942; Держ. премія СРСР, 1943; однойм. фільм поставлено 1943 на Київ. кіностудії) зображено героїчну боротьбу рад. народу проти фашистів на окупованій території України. Повісті "Просто любов" (1944; Держ. премія СРСР, 1946) і "Коли запалає світло" (1947) присвячені проблемам соціалістич. моралі. У повісті "В тяжкій боротьбі" (1958) опоетизовано подвиг польс. комуністів, які віддали життя за революц. ідеали. Виступала як публіцист, нарисовець. Враження від зарубіж. поїздок відтворила в нарисах про Францію, Італію та книзі "В Китаї" (1956). Разом з О. Корнійчуком написала лібретто опери "Богдан Хмельницький". В реалістично зображуваних подіях В. послуговується водночас і прийомами романтизму. Створені письменницею характери формуються і розвиваються в гострих конфліктах, письмо В. наснажене пристрасною публіцистичністю, високою емоційністю. Укр. мовою твори В. перекладали М. Пригара, Д. Гринько та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Твори, т. 1 — 8. К., 1966 — 68; Дорога до весни. К., 1975; Райдуга. — Просто любов. К., 1985; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1954 — 55.

■ Літ.: Усиевич Е. Ванда Василевская. М., 1953; Венгеров Л. Ванда Василевская. М., 1955; Ведина В. Ванда Василевская. В кн.: История польской литературы. М., 1969; Бажав М. Незабутня Ванда. В кн.: Думи і спогади. К., 1982; Полум'яна Ванда. К., 1985.

М. К. Наєнко.