ВАСИЛЕВ Орлин

ВАСИ́ЛЕВ Орлин

• ВАСИЛЕВ Орлин

(справж. — Христо Петков Василев; 20.XI 1904, с. Враняк, тепер Михайловград. обл. — 2.IV 1977, Софія)

- болг. письменник, Герой Соц. Праці (1974). Член БКП з 1924. Навчався в гімназії м. Враца. У романі "Біла стежка" (1929), повісті "Вогняний обруч 1923" (1933) змалював велич і трагізм Вересневого антифашист. повстання 1923. Алегорична повість "Дикий ліс" (1935) — гостра сатира на мораль бурж. суспільства. В істор. романах "Гайдук матір не годує" (1937) і "Зуб за зуб" (1944) зобразив патріотич. рух болг. народу. Автор збірок оповідань "Прості серця" (1930), "Гіркий хліб" (1937) та ін., кіносценаріїв, творів для дітей. У драмах "Тривога" (1948; 1953 поставлена Київ. театром ім. І. Франка під назвою "Земний рай" у перекл. П. Тичини), "Любов" (1952), "Щастя" (1954) змальовано яскраві епізоди боротьби народу проти монархо-фашизму, порушено актуальні політ. й соціально-етичні проблеми сучасності. Перекладав твори О. Фадєєва, автор ст. "О. Корнійчук і болгарський глядач". Укр. мовою окремі твори В. переклали А. Лисенко, Г. Печенівський, М. Малярчук.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Любов. К., 1955: Дикий ліс. К., 1958: Зуб за зуб. К., 1958; Рос. перекл. — Счастье. М., 1955; Упрямец и другие рассказы. М 1958.

О. Д. Кетков.