ВАЩЕНКО-ЗАХАРЧЕНКО Андрій Єгорович

ВА́ЩЕНКО-ЗАХА́РЧЕНКО Андрій Єгорович

• ВАЩЕНКО-ЗАХАРЧЕНКО Андрій Єгорович

[крипт. — V. Z.; 5(17).XII 1815, с. Маліївка, тепер Золотоніського р-ну Черкас. обл. — р. см. невід.]

- укр. письменник, театр. діяч і критик. З 1833 перебував на військ. службі. Вийшовши у відставку, у 40 — 50-і pp. виступав з власною трупою на Україні, в Курську, Орлі та ін. містах. У журн. "Репертуар и пантеон" вмістив ряд рецензій на вистави — "Ещё об одном благородном спектакле в Кременчуге" (1846), "Кременчугский театр" (1847). Писав водевілі та фарси, використовуючи літ. і фольклорні джерела — "Оказія з Микитою", "Тоді скажеш гоц, як вискочиш", "Один порадував, другий утішив", "Оглядівся, як наївся", "Козак по своїй волі в 1855 році", "Поярмаркував". П'єси входили до репертуару профес. й аматор. театрів Києва, Харкова, Львова та ін. міст. Одним з перших інсценізував повість М. Гоголя "Вечера на хуторе близ Диканьки". Написав продовження "Мертвых душ" (1857) і "Мемуаров о дядюшках и тетушках" (ч. 1 — 4. М., 1860) М. Гоголя.

♦ Тв.: Театр А. Е. Ващенко-Захарченко, т. 1. К., 1857; Мертвые души, окончание поэмы Гоголя. Похождения Чичикова. К., 1857.

П. О. Лобас.